Закон про державно-приватного партнерства

О внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины относительно создания условий для модернизации инфраструктуры путем реализации проектов на условиях государственно-частного партнерства, в том числе концессии

Вноситься
Кабінетом Міністрів України
В. ГРОЙСМАН
«___» ____________ 2018 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 50 — 51, ст. 572) такі зміни:

1. У частині першій статті 2:

1) доповнити частину пунктом 15 2 такого змісту:

«15 2 ) гарантійне зобов’язання в рамках здійснення державно-приватного партнерства — зобов’язання гаранта повністю або частково виконати фінансові зобов’язання державного партнера перед приватним партнером або кредитором за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі за концесійним договором, у разі невиконання державним партнером його зобов’язань за таким договором;»;

2) пункт 16 після слів «кредитів (позик)» доповнити словами «, а також загальна сума фінансових зобов’язань державних партнерів щодо здійснення виплат приватним партнерам або кредиторам за договорами, укладеними в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійними договорами, на звітну дату»;

3) пункт 17 після слів «кредитів (позик)» доповнити словами «, а також загальна сума фінансових зобов’язань державних партнерів щодо здійснення виплат приватним партнерам або кредиторам за договорами, укладеними в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійними договорами, на звітну дату»;

4) доповнити частину пунктом 21 2 такого змісту:

«21 2 ) довгострокове зобов’язання в рамках здійснення державно-приватного партнерства — зобов’язання державного партнера за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство» або Законом України «Про концесії» , виплатити приватному партнеру плату за готовність (доступність) об’єкта державно-приватного партнерства та/або придбати певний обсяг товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) приватним партнером за таким договором протягом майбутніх та/або поточного бюджетних періодів з дотриманням умов, передбачених таким договором;»;

5) пункт 47 після слів «зобов’язань за енергосервісом» доповнити словами «, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства».

2. Абзац дванадцятий частини четвертої статті 13 після слів «фізичних або юридичних осіб» доповнити словами «, заходів щодо організації та проведення конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу».

1) доповнити статтю після частини першої новою частиною другою такого змісту:

«2. Державні гарантії в рамках здійснення державно-приватного партнерства для забезпечення повного або часткового виконання фінансових зобов’язань державного партнера перед приватним партнером або кредитором за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі за концесійним договором, можуть надаватися виключно за рішенням Кабінету Міністрів України про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, яке приймається до набрання чинності договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором. За дорученням Кабінету Міністрів України відповідні правочини щодо його рішень вчиняє Міністр фінансів України.».

У зв’язку з цим частини другу — п’ятнадцяту вважати відповідно частинами третьою — шістнадцятою;

2) доповнити статтю після частини третьої новою частиною четвертою такого змісту:

«4. Місцеві гарантії в рамках здійснення державно-приватного партнерства для забезпечення повного або часткового виконання фінансових зобов’язань державного партнера перед приватним партнером або кредитором за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі за концесійним договором, можуть надаватися виключно у випадку прийняття у встановленому законом порядку рішення про здійснення державно-приватного партнерства за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної міської ради, яке приймається до набрання чинності договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором.».

У зв’язку з цим частини четверту — шістнадцяту вважати відповідно частинами п’ятою — сімнадцятою;

3) у частині п’ятій:

абзац перший після слів «(місцеві) гарантії» доповнити словами «, крім державних (місцевих) гарантій в рамках здійснення державно-приватного партнерства,»;

абзац другий після слів «кредиту (позики)» доповнити словами «(у разі гарантування виконання зобов’язань за кредитним договором)»;

абзац третій після слів «(місцевої) гарантії» доповнити словами «, крім державних (місцевих) гарантій в рамках здійснення державно-приватного партнерства,»;

частину шосту після слів «фінансових організацій» доповнити словами «та зобов’язаннями державного партнера за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства»;

частину сьому після слів «(місцевих) гарантій» доповнити словами «, крім державних (місцевих) гарантій в рамках здійснення державно-приватного партнерства»;

абзац перший частини десятої доповнити реченням такого змісту: «Зазначена норма не застосовується при наданні державних (місцевих) гарантій в рамках здійснення державно-приватного партнерства.».

4. Частину п’яту статті 21 після слів «(проекті рішення про місцевий бюджет) для» доповнити словами «надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства відповідно до договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, та».

1) у частині п’ятій:

пункт 1 після слів «інвестиційних проектів» доповнити словами «та заходи, пов’язані з виконанням ним зобов’язань за договорами, укладеними в рамках державно-приватного партнерства»;

пункт 5 після слова «Кодексу» доповнити словами «, у тому числі для надання державної підтримки, передбаченої договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства»;

2) абзац другий частини шостої після слів «бюджетних коштів» доповнити словами «, крім випадку, коли одержувачем бюджетних коштів є приватний партнер за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства,»;

3) доповнити статтю частиною восьмою такого змісту:

«8. Розпорядники бюджетних коштів, які є державними партнерами відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, мають право брати довгострокові зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства на підставі договору, істотні умови якого затверджуються Міністерством фінансів України (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності). У разі внесення змін до договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, які передбачають довгострокові зобов’язання, що призводять до зміни затверджених істотних умов, такі істотні умови підлягають повторному затвердженню.».

6. Статтю 23 після частини чотирнадцятої доповнити новою частиною п’ятнадцятою такого змісту:

«15. Обсяг видатків на державну підтримку здійснення державно-приватного партнерства відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, шляхом фінансування за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та інших джерел згідно із загальнодержавними та місцевими програмами, виплати приватному партнеру інших платежів, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, зокрема плати за готовність (доступність) об’єкта державно-приватного партнерства, придбання державним партнером певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) приватним партнером за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства; на відповідний бюджетний період встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у межах бюджетних призначень відповідного головного розпорядника бюджетних коштів у сумі, визначеній згідно з умовами договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.».

У зв’язку з цим частину п’ятнадцяту вважати частиною шістнадцятою.

7. У пункті 1 частини другої статті 24 2 слово і цифри «та 6 2 » замінити цифрами і словом «, 6 2 та 6 3 «.

1) пункт 52 частини другої викласти в такій редакції:

«52) концесійні платежі щодо об’єктів державної власності у розмірі, передбаченому концесійним договором (крім концесійних платежів за передачу автомобільних доріг загального користування державного значення у концесію);»;

2) у частині третій:

пункт 6 2 викласти в такій редакції:

«6 2 ) плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення (крім випадків спрямування плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування державного значення, побудованими на умовах концесії, концесіонеру відповідно до умов концесійного договору);»;

доповнити частину пунктом 6 3 такого змісту:

«6 3 ) концесійні платежі за передачу автомобільних доріг загального користування державного значення у концесію;».

9. У пункті 21 частини четвертої статті 30 слово і цифри «та 6 2 » замінити цифрами і словом», 6 2 та 6 3 «.

10. У частині другій статті 35 після слів «зобов’язань за енергосервісом» доповнити словами «, та обсягів довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства».

11. Частину першу статті 38 доповнити пунктом 6 2 такого змісту:

«6 2 ) переліки та обсяги довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків;».

12. У частині першій статті 48:

1) абзац перший після слів «Казначейства України» доповнити словами «; довгострокових зобов’язань за договорами, укладеними в рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України»;

2) доповнити частину абзацом такого змісту:

«Довгострокове зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства на підставі затвердженого державним партнером звіту про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, за звітний період набуває статусу бюджетного зобов’язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору.».

13. Частину другу статті 71 доповнити пунктом 6 1 такого змісту:

«6 1 ) платежі, пов’язані з виконанням довгострокових зобов’язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства;».

14. Частину першу статті 76 доповнити пунктом 5 2 такого змісту:

«5 2 ) переліки та обсяги довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства до повного завершення розрахунків, передбачених відповідними договорами;».

15. Частину першу статті 91 доповнити пунктом 14 1 такого змісту:

«14 1 ) здійснення довгострокових зобов’язань в рамках державно-приватного партнерства;».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

розробити та привести у відповідність із цим Законом власні нормативно-правові акти;

забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

search.ligazakon.ua

Стаття 1. Визначення та ознаки державно-приватного партнерства

1. Державно-приватне партнерство — співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами — підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами, та відповідає ознакам державно-приватного партнерства, визначеним цим Законом.

На стороні приватного партнера у договорі, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, можуть виступати декілька осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами. Відносини між приватними партнерами та порядок визначення приватного партнера для представництва інтересів інших приватних партнерів у відносинах з державним партнером визначаються умовами договору, укладеного між приватними партнерами, або умовами договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Такі особи несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, передбаченими договором, що укладається в рамках державно-приватного партнерства.

Крім переможця (переможців) конкурсу з визначення приватного партнера, приватним партнером може виступати юридична особа, створена для здійснення державно-приватного партнерства переможцем (переможцями) конкурсу з визначення приватного партнера, якщо це передбачено умовами відповідного конкурсу, при цьому протягом строку, встановленого договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, переможець (переможці) конкурсу повинен (повинні) прямо або опосередковано володіти більше ніж 50 відсотками статутного капіталу цієї юридичної особи. Протягом місяця після державної реєстрації створеної юридичної особи до договору в рамках державно-приватного партнерства мають бути внесені відповідні зміни, у тому числі щодо субсидіарної відповідальності переможця (переможців) конкурсу за зобов’язаннями цієї юридичної особи.

Переможець (переможці) конкурсу несе (несуть) у повному обсязі відповідальність за виконання зобов’язань за договором державно-приватного партнерства.

За рішенням державного партнера державне підприємство, комунальне підприємство, підприємство Автономної Республіки Крим або господарське товариство, 100 відсотків статутного капіталу якого належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, може брати участь у договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, на стороні відповідного державного партнера. Державний партнер несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями такого підприємства або господарського товариства відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

До ознак державно-приватного партнерства належать:

надання прав управління (користування, експлуатації) об’єктом партнерства або придбання, створення (будівництво, реконструкція, модернізація) об’єкта державно-приватного партнерства з подальшим управлінням (користуванням, експлуатацією), за умови прийняття та виконання приватним партнером інвестиційних зобов’язань відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

довготривалість відносин (від 5 до 50 років);

передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно-приватного партнерства;

внесення приватним партнером інвестицій в об’єкти партнерства із джерел, не заборонених законодавством.

protokol.com.ua

Закон про державно-приватне партнерство треба доопрацювати — заява бізнесу

Представники Європейської бізнес асоціації (ЄБА) закликають доопрацювати законопроект «Про концесію», що регулюватиме відносини державно-приватного партнерства.

Про це йдеться в офіційній заяві асоціації.

Зокрема, представники ЄБА вважають, що ухвалення законопроекту у чинній редакції не призведе до позитивних змін, на які очікує бізнес.

«Хоча асоціація концептуально підтримує законопроект, наші експерти дійшли висновку, що деякі положення документу потребують доопрацювання», — йдеться у заяві.

Зокрема, на думку представників ЄБА необхідно доопрацювати положення законопроекту щодо гарантій для бізнесу, який укладає угоду концесії, одноразову фіксовану плану за здійснення концесії, процес вирішення спорів та інші.

«Дані положення мають критичне значення для експертів компаній-членів асоціації», — повідомляється на сайті ЄБА.

Концесія — це форма державно-приватного партнерства, що передбачає передачу об’єктів державної власності (таких як дороги, аеропорти, підприємства тощо) у тимчасове користування приватним підприємствам.

Нагадаємо, що 4 квітня Рада ухвалила у першому читанні законопроект №8125 «Про концесії» (про державно-приватне партнерство). За відповідне рішення проголосувало 240 депутатів.

Раніше президент Петро Порошенко підписав закон, що суттєво спрощує передачу доріг у концесію.

Перша платна дорога в Україні з’єднає Львів з польським кордоном.

hromadske.ua

Морские бизнес-новости Украины

РУБРИКАЦИЯ

ЗАКОН УКРАЇНИ Про загальні засади державно-приватного партнерства

ЗАКОН УКРАЇНИ Про загальні засади державно-приватного партнерства

Про загальні засади державно-приватного партнерства

Цей Закон визначає правові засади державної політики у сфері державноприватного партнерства та основні принципи взаємодії держави з приватним сектором економіки на договірній основі.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення і мета державно-приватного партнерства

1. Державно-приватне партнерство є співробітництвом між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами (державні партнери) і юридичними або фізичними особами-підприємцями (приватні партнери), за винятком державних та комунальних підприємств, що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом, іншими законодавчими актами.

Ознаками державно-приватного партнерства є:

— забезпечення більш високих техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж у випадку здійснення такої діяльності державним партнером без залучення приватного партнера;

— довготривалість відносин (від 7 до 30 років);

— передача приватному партнеру частини ризиків при здійсненні державно-приватного партнерства;

— заборона переходу до приватного партнера права власності на об’єкт державно-приватного партнерства протягом усього строку здійснення такого партнерства;

— внесення приватним партнером інвестицій в об’єкти партнерства з джерел, не заборонених законодавством.

Стаття 2. Правові основи державно-приватного партнерства

1. Правовими основами державно-приватного партнерства є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, цей Закон, інші акти законодавства України, а також міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Основні принципи здійснення державно-приватного партнерства

1. Основними принципами здійснення державно-приватного партнерства є:

— рівність перед законом державних та приватних партнерів під час здійснення партнерства;

— заборона будь-якої дискримінації прав приватних чи державних партнерів;

— узгодження інтересів державного та приватного партнерів з метою отримання взаємної вигоди при здійсненні державно-приватного партнерства;

— незмінність форми власності об’єкта державно-приватного партнерства протягом усього строку здійснення державно-приватного партнерства;

— визнання державни ми та приватними партнерами прав, обов’язків і відповідальності, передбачених законодавством України та визначених умовами договору, укладеного в рамках держав но -приватного партнерства;

— справедливий розподіл між державним та приватним партнером ризиків, пов’язаних з виконанням договорів, укладених в рамках державно -приватного партнерства ;

— визначення приватного партнера виключно на конкурсних засадах.

Стаття 4. Сфера застосування державно-приватного партнерства

1. Державно-приватне партнерство застосовується у таких сферах:

— пошук, розвідка родовищ корисних копалин і їх видобування;

— мережі газо- і теплопостачання;

— залізничні, водні, повітряні шляхи сполучення з елементами їх інфраструктури;

— водопостачання, водовідведення, меліоративні системи;

— інфраструктура охорони здоров’я;

— туристична та рекреаційна індустрія;

2. Державно-приватне партнерство може застосовуватися в інших сферах діяльності, за виключенням видів господарської діяльності, які відповідно до закону дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам та організаціям.

3. Здійснення діяльності у сферах, визначених частиною 1 цієї статті, передбачає виконання наступних функцій:

відновлення (реконструкція, модернізація);

інших функцій, пов’язаних з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства.

Розділ ІІ
ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ОБ ’ ЄКТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Стаття 5. Форми здійснення державно-приватного партнерства

1. В рамках здійснення державно-приватного партнерства відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України можуть укладатися договори:

про спільну діяльність;

про розподіл продукції;

інші договори, що укладаються в рамках здійснення державно-приватного партнерства.

2. Форма договору, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, визначається органом, який приймає рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

Стаття 6. Здійснення державно-приватного партнерства на умовах державного замовлення

1. В рамках здійснення державно-приватного партнерства, у випадках встановлених законодавством, договори укладаються на умовах державного замовлення.

2. У разі проведення конкурсу (тендеру) на розміщення державного замовлення шляхом здійснення державно-приватного партнерства, іноземні суб’єкти господарської діяльності користуються рівними правами із суб’єктами господарювання України щодо участі у таких конкурсах (тендерах).

Стаття 7. Об’єкти державно-приватного партнерства

1. Об’єктами держав но -приватного партнерства є об’єкти, що перебувають у державній або комунальній власності, власності Автономної Республіки Крим.

2. Об’єктами держав но -приватного партнерства можуть бути:

— існуючі, зокрема, відтворювані (шляхом реконструкції, модернізації, технічного переоснащення);

— створювані (шляхом нового будівництва чи придбання).

3. Передача об’єктів державної або комунальної власності, власності Автономної Республіки Крим приватному партнеру для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, не зумовлює перехід права власності на ці об’єкти до приватного партнера.

Право власності на об’єкти, що збудовані, добудовані, перебудовані, реконструйовані в рамках державно-приватного партнерства, належить державному партнеру.

4. Об’єктами державно-приватного партнерства не можуть бути об’єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

5. Об’єкти державно-приватного партнерства не можуть бути приватизовані протягом усього строку здійснення державно-приватного партнерства.

Стаття 8. Використання земельних ділянок для здійснення державно-приватного партнерства

1. У випадку, якщо для здійснення державно-приватного партнерства є необхідним користування земельною ділянкою приватним партнером, державний партнер забезпечує приватному партнеру можливість її використання на строк, встановлений договором, укладеним в рамках здійснення державно-приватного партнерства.

Не допускається оголошення конкурсу з визначення приватного партнера до моменту визначення меж земельних ділянок, зазначених в частині першій цієї статті, та оформлення прав державного партнера на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку.

2. Умови користування земельною ділянкою, зазначеною у частині першій цієї статті, визначаються умовами конкурсу з визначення приватного партнера для укладення договору в рамках державно-приватного партнерства.

3. Після припинення договору, зазначеного у частині другій цієї статті, приватний партнер втрачає право на користування земельною ділянкою.

Стаття 9. Джерела фінансування державно-приватного партнерства

1. Фінансування державно-приватного партнерства може здійснюватися за рахунок:

фінансових ресурсів приватного партнера;

фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;

коштів державного та місцевих бюджетів;

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВ НО- ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Стаття 10. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства

1. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, які належать до державної власності, готуються відповідними центральними органами державної влади або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами , і подаються до уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу.

2. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, які належать до комунальної власності, готуються відповідними органами місцевого самоврядування або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами , і подаються на розгляд відповідних сільських, селищних, міських, районних чи обласних рад.

3. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, які належать до власності Автономної Республіки Крим, готуються уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим органом або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами , і подаються на розгляд Уряду Автономної Республіки Крим.

4. Форма та Порядок подання пропозицій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства

1. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства та виявлення ймовірних ризиків, пов’язаних з його реалізацією, проводиться шляхом:

— детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства;

— порівняння рентабельності від здійснення діяльності із залученням приватного партнера та без такого залучення;

— виявлення типів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками, що здійснюється відповідно до Методики, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Порядок проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 12. Обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства

1. Обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства проводиться за результатами аналізу:

економічних та фінансових аспектів реалізації партнерства, в тому числі порівняння показників його реалізації із застосуванням державно-приватного партнерства, включаючи прогнозовані витрати та вигоди від його реалізації, з показниками здійснення тієї ж діяльності на умовах інших, ніж в рамках державно-приватного партнерства;

соціальних наслідків реалізації партнерства, включаючи поліпшення якості послуг та рівень задоволення попиту в товарах (роботах і послугах);

ризиків, пов’язаних з реалізацією партнерства, з урахуванням різних способів їх розподілу між державними та приватним партнерами і впливу відповідного розподілу ризиків на фінансові зобов’язання державного партнера;

екологічних наслідків реалізації партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкілля.

Стаття 13. Прийняття рішення про здійснення держав но -приватного партнерства

1. Рішення про здійснення держав но -приватного партнерства щодо об’єктів державної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймається Кабінетом Міністрів України.

2. Рішення про здійснення державн о -приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймається місцевими радами.

3. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, що належать до власності Автономної Республіки Крим, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Розділ IV
ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРА

Стаття 14. Визначення приватного партнера

1. Визначення приватного партнера для укладення договору (договорів) у рамках державно-приватного партнерства здійснюється виключно на конкурсних засадах.

2. Порядок проведення конкурсу щодо відбору приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної, комунальної власності та власності Автономної республіки Крим встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інший порядок не встановлено іншими законами України.

Стаття 15. Засади проведення конкурсу

1. При прийнятті рішення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення держав но -приватного партнерства визначаються:

строки здійснення державно-приватного партнерства, форма його реалізації та його основні етапи;

державний партнер та об’єкти держав но -приватного партнерства;

обсяг та форми фінансової участі держав ного партнера у здійсненні державно-приватного партнерства;

граничний строк подання заявок для участі у конкурсі;

граничний строк проведення конкурсу з визначення приватного партнера;

основні кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу;

основні критерії визначення переможця конкурсу.

2. Правила частини першої цієї статті застосовуються, якщо інший порядок проведення конкурсу не визначений законодавством.

Стаття 16. Оприлюднення результатів проведення конкурсу

1. Результати оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення держав но -приватного партнерства не підлягають розголошенню до дня обрання переможця конкурсу, крім випадків, передбачених законодавством.

2. Орган, що проводив конкурс зобов’язаний у десятиденний строк від дня обрання переможця конкурсу, оприлюднити інформацію та вмотивовані роз’яснення щодо підстав обрання переможця та відхилення пропозиції інших учасників конкурсу.

Стаття 17. Укладення договору з переможцем конкурсу

1. Укладення договору у рамках державно-приватного партнерства здійснюється з переможцем конкурсу на умовах, визначених умовами конкурсу.

2. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору в рамках державно-приватного партнерства, такий договір може бути змінений, доповнений або розірваний за згодою сторін чи у судовому порядку, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Розділ V
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА, ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ

Стаття 18. Державна підтримка державно-приватного партнерства

1. Державна підтримка щодо здійснення державно-приватного партнерства може надаватися у наступних формах:

надання державних гарантій;

фінансування за державними та регіональними програмами;

в інших формах, передбачених законом.

2. Рішення про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства приймається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Правовий режим інвестиційної та господарської діяльності іноземного приватного партнера

1. Для іноземних приватних партнерів, які здійснюють в Україні державно-приватне партнерство, встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, крім випадків, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Стаття 20. Гарантії прав приватних партнерів

1. Держава гарантує додержання установлених законодавством України умов для провадження діяльності приватних партнерів, пов’язаної з виконанням договорів, укладених в рамках держав но -приватного партнерства, додержання їх прав і законних інтересів.

2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не мають права втручатися у діяльність приватних партнерів, пов’язану із здійсненням держав но -приватного партнерства.

3. Якщо ціни (тарифи) на послуги, що надаються при здійсненні державно-приватного партнерства, встановлені у розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), приватний партнер має право на відшкодування своїх втрат у випадках та в порядку, встановлених законодавством про ціни і ціноутворення.

4. Умови договорів, укладених в рамках держав но -приватного партнерства, що визначені відповідно до законодавства України на момент їх укладення, зберігають свою чинність протягом усього строку дії цих договорів.

5. У разі прийняття органами державної влади або органами місцевого самоврядування рішень, що порушують права приватних партнерів, збитки, завдані їм внаслідок прийняття таких рішень, підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Приватні партнери мають право на відшкодування, у порядку, встановленому законодавством України, збитків, заподіяних їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов’язків, передбачених законодавством України.

Стаття 21. Державний контроль за виконанням договорів, укладених для здійснення держав но -приватного партнерства

1. Державний контроль за виконанням договорів, укладених в рамках держав но -приватного партнерства, здійснюють орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до їх повноважень в порядку, встановленому законом.

2. Приватні партнери подають щороку відповідним державн им партнерам інформацію про виконання договору, укладеного для здійснення держав но -приватного партнерства, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань держав но -приватного партнерства

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань держав но -приватного партнерства належить:

здійснення нагляду та перевірки виконання договорів, укладених в рамках держав но -приватного партнерства;

підготовка пропозицій та здійснення заходів щодо формування та реалізації єдиної державної політики у сфері держав но -приватного партнерства;

координація та проведення моніторингу ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері держав но -приватного партнерства;

розроблення концепції та проектів державних цільових програм з питань сприяння поширенню держав но -приватного партнерства, вжиття заходів до їх виконання;

сприяння захисту законних прав та інтересів державних та приватних партнерів під час здійснення держав но -приватного партнерства;

сприяння досудовому врегулюванню спорів між приватними та державними партнерами;

проведення моніторингу, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатів здійснення держав но -приватного партнерства, в тому числі здійснення оцінки та моніторингу загального рівня ризиків державного партнера в договорах, укладених в рамках здійснення держав но -приватного партнерства;

проведення моніторингу дотримання вимог законодавства в сфері держав но -приватного партнерства, в тому числі під час проведення конкурсів з визначення приватного партнера;

проведення у межах своїх повноважень інформаційно — роз’яснювальної і консультаційної роботи;

участь в організації навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері держав но -приватного партнерства;

виконання інших функцій, передбачених законодавством.

Розділ VІ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом :

— подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

— привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;

— визначити уповноважений орган державної виконавчої влади, до повноважень якого буде віднесено здійснення державної політики у сфері державно-приватного партнерства та здійснення повноважень центрального органу виконавчої влади з питань держав но -приватного партнерства, визначених цим Законом.

www.maritimebusinessnews.com.ua

Смотрите так же:

  • Как можно получать пенсию за умершего мужа Как получить всю пенсию за умершего мужа? пенсия умершего 17 тысяч моя 11,200 Добавили топко 2 тысячи и на неработающую дочь 1 тысячу Подозреваю неправомочные действия должностного лица […]
  • Удержания алиментов на 2 детей Постановление Правительства РФ от 18 июля 1996 г. N 841 "О перечне видов заработной платы и иного дохода, из которых производится удержание алиментов на несовершеннолетних детей" (с […]
  • Налоги и налогообложение евстигнеев еН Налоги и налогообложение. Евстигнеев Е.Н. 5-е изд. - М.: 2008 - 304 с. В пятом издании изложен приведенный в соответствие с последними законодательными актами материал по темам, […]
  • Форма собственности субъекта рф Земельное Право Формы земельной собственности напрямую зависят от потребностей экономического развития производительных отношений общества и их соответствия производительным силам, […]
  • 2 ндфл за 2014 год реестр бланк Реестр справок 2-НДФЛ Актуально на: 16 марта 2016 г. Если справки 2-НДФЛ вы представляете в свою ИФНС на бумажном носителе, то к ним вы должны приложить Реестр сведений о доходах […]
  • Заявление 2-2-учет при смене фамилии Форма 2-2-Учет (бланк и образец заполнения) Актуально на: 5 июня 2017 г. Форма 2-2-Учет (бланк) В нашей консультации мы рассказывали об учете налогоплательщиков и указывали, что физические […]